4 жовтня учні 8-х класів та 7-А класу побували на екскурсії в музеї «Тюрма на Лонцького».
Тюрма на Лонцького — колишня тюрма у Львові, яка використовувалася в 20 столітті як політична в'язниця польською, радянською та нацистською владами. З 2009 року в ній знаходиться національний музей пам'яті. Як розповіла нам екскурсовод, це перша в Україні в'язниця-музей під назвою „Національний музей-меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»".
Під час екскурсії ми дізнались дуже багато моторошних речей. В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Неофіційно, тюрма спеціалізувалася на політичних в'язнях. У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в'язниця стала використовуватися в якості слідчого ізолятора. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні. У 1939-1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В'язниця №1, розрахована на 1500 осіб. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в'язнів.
Ми побачили камери «смертників», одиночні камери, камери для допитів.
У в’язниці все: повітря, стіни – просякнуте жахом, болем, криком ув’язнених. І це справляє дуже сильне враження, примушуючи пам’ятати, що найцінніше, що є у людини (після її життя) – це свобода. І саме про свободу людини треба дбати в демократичній державі.
Немає коментарів:
Дописати коментар