наша школа

наша школа

неділя, 14 квітня 2013 р.

Духмяний хліб з блискучою скоринкою


Дев'ятнадцятого березня учні 7-А класу та кілька дівчат з 5-А класу разом з Іриною Миколаївною ходили на екскурсію на хлібозавод №1. Почали ознайомлення з заводом з історії. Завод існує більше ста років. Розвивався з невеликого підприємства у найбільший у Львові завод. Ще розповіли про його функціональність. На заводі є склад, де у тридцяти двох бойлерах знаходиться по 18 тон борошна. На заводі виробляють не тільки хліб, а й хлібобулочні вироби. Усе виробляється із свіжих та натуральних продуктів. Майже всі процеси автоматизовані. У них є машини, які вимішують тісто, машини які виробляють форму для виробу та пічки, до речі, найвища температура у печі, яку ми зафіксували, це +260 градусів за Цельсієм. 90% хлібобулочних виробів по Львову постачають вони, хлібозавод №1. У них є багато цехів: де роблять закваску, вимішування тіста, пічки. Є лабораторія, де досліджують якість продуктів і виробів.
Перебуваючи на заводі (а екскурсія тривала майже 2 години!), ми побачили весь процес виготовлення хліба від завозу борошна борошно возами. Ми бачила (як я вже згадувала), як роблять закваску для хліба: вона жива, дихає й має дуже специфічний запах. Потім ми бачили величезні казани, в яких вистоюється тісто. Ми бачили, як автомат нарізає однакові порції тіста й розкрадає їх у форму, де тісто підходить на протязі кількох годин. Після цього хліб потрапляє до печі, в якій він рухається конвеєрним способом, температура змінюється (а печі маю віконечка, так що процес випікання можна контролювати візуально) й хлібинка поступово набуває того золотистого кольору, який вона має у нас на столі. Далі хліб остигає до 6 годин. Після цього його нарізають (нарізні види) та фасують у целофанові упаковки або просто на лотки. І нарешті хліб відвантажується у машини-хлібовози, які й розвозять свіжий хлібчик по магазинах Львова.
Вразило те, що робота досить важка: у цехах сильний запах або висока температура. У цеху випічки не просто гаряче, але й душно, адже цех закритий на ключ й потрапити чужим туди практично неможливо.
А працівники дуже привітні, посміхались до нас, відповідали на питання, радо все показували, пригощали… На заводі нас почастували батоном, білим хлібом, кирпічиком і булочками з вишневим джемом.
Ми дізналися багато нового… Всім було дуже цікаво і пізнавально.
Фалалєєва
Тетяна, 7-А кл.





Немає коментарів:

Дописати коментар